ЛЕГЕНДА ПРО КРАШАНКУ
Спаситель після Свого воскресіння
Дав заповідь іти по всьому світі,
Дав заповідь розносити насіння,
Яким серця всі будуть відігріті.
В ім’я Святої Трійці люд хрестити.
Навчаючи того, що Сам учив,
Святеє Тіло їсти, Чашу пити.
Щоб кожен ближніх й ворогів любив.
Виконуючи заповідь Христа,
У світ пішла Марія Магдалина.
В словах своїх вона була проста,
Як ангел – тілом, вірою – дитина.
Прийшла до Риму. Вийшов імператор,
Тиверій грізний знатний люд прийма,
Вже не один у нього був оратор,
Не всяке слово легко він сприйма.
Очікує собі дари й хваління,
Така традиція була у ті часи,
Та Магдалина чинить потрясіння,
І слово каже від своєї простоти –
Колись була я знатна та багата.
Та час пройшов, і я уже не та,
Тепер моє багатство – віра,
В воскреслого Спасителя Христа.
Що можу я для тебе в дар принести?
Ось це яєчко, що є образом життя,
Яке дароване Христом воскреслим,
Для вічного у славі майбуття.
Здивований правитель втратив мову,
Прислуга й гості стихли – далі що?
Не вірить імператор її слову,
Кричить у гніві й люті казна-що –
Такого буть не може! Не розказуй!
Щоб з смерті повернувся хто до нас,
Я лиш тоді повірю в воскресіння,
Як це яйце червоним стане враз.
Всі погляди направлені на неї.
На бідну жінку – відповідь яка?
Вся ситуація дійшла до апогею,
Аж раптом криком всіх слуга зляка –
О, імператоре, поглянь скоріше,
О чудо незвичайне із Небес,
Яєчко розовіє, червоніше.
Воістину Ісус Христос Воскрес!
Ось ця подія майже два тисячоліття.
Як сонце наше серце зігріва,
Для темних сил й диявола жахіття.
Для нас усіх це вічні є слова.
Христос воскрес! Кажімо всі й усюди,
Несімо радість, що дарована з Небес,
Даруймо крашанки червоні, добрі люди,
Христос воскрес! Воістину воскрес!!!
Переглядів: 35
