Всечесні отці, дорогі брати та сестри!!!
З невимовною душевною радістю щиросердечно вітаю всіх вірних православних християн зі світлим днем Різдва Христового!
Сьогодні у маленькій печері серед темної ночі народився Спаситель світу. Господь прийшов у світ у тиші. Його не зустрічали оплесками. Йому не відкривали навстіж двері будинків. Йому не вистачило ніяких благ, які могли стати запорукою щасливого земного буття. З самого дитинства Він був гонимий. За Його ім’я страчували невинних дітей… І все ж… Він прийшов у світ, наперед знаючи Свою спасительну місію.
Святий Єфрем Сирін закликає з особливим трепетом зустрічати новонародженого Богомладенця: «Розумна і розсудлива людина обирає одне із двох: або сон приємний, який не збурюється тужливими і скорботними турботами, або святе і корисне бдіння. Чому б нам не вибрати останнього? Сьогодні ніч – сама найсвітліша: бо цієї ночі народжується Винуватець світла, щоб розсіяти морок і темряву, які оточують нас. Не допустимо, щоб наше бдіння збурювалося якою небудь життєвою турботою – нехай буде слух наш нічим не обтяжений, погляд очей наших цнотливий, помисли серця нашого чистими і слово вуст наших благорозумне».
Для православного християнина свято Різдва Христового сприймається через призму подій, які ознаменували Господнє пришестя. Це свято – не просто привід для бездумних веселощів. Це свято – надія для кожної людини: для грішних і праведних, для багатих і бідних, для впливових і невідомих, для здорових і хворих.
Ми живемо в час блискавичних змін: змінюється історія, традиції, часто нормою стає злоба та несправедливість. Хтось, обираючи комфорт, йде у фарватері запитів секулярного суспільства, а хтось береже батьківську віру та традиції як цінний дар. Ми ж, православні християни, повинні бути не лише віруючими, але й вірними Богу. І вірність ця може проявлятися лише у справах любові та милосердя. Апостол Яків про це писав такими словами: «Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру» (Іак. 2:18).
Пам’ятаймо, що Різдво Христове – це не боротьба з датами, це не ворожнеча в родинах, це не поділ на правильних-неправильних. Народження Христа – це подія, яка кличе усіх на шлях єдності та любові. І починатися цей шлях повинен із серця кожної окремої людини. «Сьогодні, коли Господь усесвіту прийшов до своїх слуг, то хай і пани знижаться до своїх слуг у любові. Сьогодні, коли Багатий задля нас став убогим, то хай і багатий при своїм столі гостить убогих» – так закликав зустрічати Різдво Христове прп. Єфрем Сирін.
Всечесні отці, дорогі брати та сестри! Вже кілька років поспіль ми очікуємо свято Народження Богомладенця з особливим трепетом і духовним страхом. Період очікування для когось супроводжується похованнями загиблих воїнів-захисників. Хтось втрачає рідних. Над нашими головами продовжують літати ворожі ракети. Є люди, які втрачають все майно, нажите протягом років. Хтось – змушений шукати прихистку у інших країнах. Все це – важкі реалії нашого буття. Тож сьогодні хочеться щиро побажати, щоб Господь торкнувся наших сердець, послав радість у зморені душі та дав непохитну надію на подальше життя. Ми віримо, що Він чує всі щирі молитви та може всесильною рукою змінити закони буття. Нам лише потрібно відкрити свої серця та бути готовими слідувати за нашим Богом.
Йдіть цією дорогою! Не сумнівайтесь! Не бійтесь! Господь вже пройшов цей шлях з перших днів від Свого народження. Тож нам потрібно лише довіритися Його благому і спасительному промислу.
ЗІ СВЯТОМ!!!
З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!
З любов’ю у Христі
прот. Василій Іванейко
Благочинний Млинівського округу
Рівненської єпархії УПЦ
Переглядів: 130