Всечесні отці, дорогі брати та сестри!
Час швидкоплинний. Змінюються дні, тижні, місяці… Настав час перевернути сторінку календаря, та увійти у новий рік. Знову на вулиці лунає коляда, у храмах звершуються святкові богослужіння Різдвяного періоду. Незважаючи на погоду, вік, статки, віруючий люд у ці дні відчуває невимовну радість від зустрічі із новонародженим Богомладенцем. Ми так полюбили це свято. Ми так його чекали. Ми так сподівалися зустріти його у спільній храмовій молитві. І Господь сподобив нас цієї радості.
Цьогоріч, плануючи проведення Різдвяних свят, кожен православний християнин по-особливому гостро відчуває слова апостола Якова: «Натомість ви мали б казати: «Якщо Господь захоче, ми будемо живі й зробимо те чи інше» (Іак. 4:15). Нажаль, ми звикли все планувати. Нажаль ми часто забуваємо, що над усіма нами є Господь. І страшні військові дії в нашій державі для багатьох стали приводом замислитися над скороплинністю життя, та відчути свою неміч перед Божою всемогутністю.
Як би дивно це не звучало, але вже змалку Христос відчув усі проблеми земного буття: Він пережив бідність, людську жорстокість та байдужість, змалку був біженцем, за Його добро горделиві люди відплачували злобою та ненавистю. Зрештою, Він пройшов через біль, страждання, зраду, та був страчений. Господь знав Свою місію у цьому світі. Він добровільно свідчив істину, та виконував волю Небесного Отця. І як би оточуючі не розуміли цю волю, Він виконав її до кінця, незважаючи на несприйняття та спротив тогочасного суспільства.
Сьогодні ми згадуємо подію пришестя у світ Спасителя. Свято Різдва Христового – це не просто згадка конкретної історичної події. Це – заклик до наслідування, до свідчення істини, до дотримання Божого закону, незважаючи на спротив оточуючого світу.
Вітаючи всіх зі святом Різдва Христового щиро бажаю, щоб Господь укріпив у вірі всіх православних християн, та торкнувся Своєю благодаттю сердець тих людей, котрі цю віру втратили або ніколи її не мали; щоб Христос дарував мир у наші душі та Українську державу, та посоромив усіх, хто являється джерелом злоби і ненависті; щоб Богомладенець Христос обійняв Своєю ласкою всіх нужденних, тих, хто у скорботі та печалі; щоб витер сльози згорьованих та наповнив їхні душі невимовною радістю; щоб Господь укріпляв українських військових, оберігав від полону, поранень та смерті, та став для них невидимим щитом.
Хай новонароджений Богомладенець завжди буде поруч з кожним із нас, веде шляхом спасіння та допомагає проводити життя справжніх православних християн.
Будемо сподіватися, що всі негаразди сьогодення стануть причиною для духовного вдосконалення, аналізу прожитого життя, укріплення у вірі та досягнення Царства Небесного.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!!!
СЛАВІМО ЙОГО!!!
прот. Василій Іванейко
Благочинний Млинівського округу
Рівненської єпархії УПЦ
Переглядів: 157