14 вересня, або 1 вересня за старим стилем – день початку нового церковного року. Останнім святом року, що завершується, є Успіння, а першим святом нового року – Різдво Пресвятої Богородиці.
Ще в Старому Завіті Господь Бог наш звелів щороку особливо святкувати настання сьомого місяця, щоб люди в цей день, звільнившись від життєвої суєти, служили Єдиному Богу. У цьому ж місяці, коли почали спадати води потопу, Ноїв ковчег зупинився на горах Араратських. У цьому ж місяці святий пророк Мойсей зійшов з гори і приніс нові скрижалі, на яких був написаний Закон, даний Самим Господом. І в цьому ж місяці відбулося освячення Храму Господнього, збудованого царем Соломоном, і внесений був туди Ковчег Завіту. У Старому Заповіті є багато інших вказівок про велике значення сьомого місяця (нинішнього вересня), вважаючи, за біблійною хронологією, що світ був створений у березні.
У VI ст., за царювання Юстиніана I (527-565), в християнській Церкві вводиться календарне числення по індикту або індиктіон (від лат. Indictio – оголошення), за 15-річними періодами накладення данини. Під indictio в Римській імперії розумілося позначення цифри податей, які слід було зібрати в даному році. Таким чином, фінансовий рік у імперії починався «вказівкою» (indictio) імператора, скільки потрібно зібрати податків, при цьому кожні 15 років проводилася переоцінка маєтків. Офіційне візантійське числення, так звані індіктіони Костянтина Великого або Константинопольське числення, починалося з 1 вересня 312 р.
У Візантії церковний рік не завжди починався з 1 вересня – і на латинському Заході, і на Сході було добре відомо березневе літочислення (коли початком року вважали 1 березня або 25 березня (дата свята Благовіщення). В цілому, урочисте святкування новоліття 1 вересня можна вважати пізньовізантійським явищем.
На Русі індиктом називали і кожен новий рік п’ятнадцятирічного проміжку, і саме п’ятнадцятиріччя. Крім того, через 532 роки кола Сонця і Місяця знову починаються разом, тобто повторюється природна ситуація дня подвигу Ісуса Христа, коли повний місяць припадає в п’ятницю. Часовий інтервал в 532 роки називають індиктіоном. 1 вересня 2007 року (14 вересня по новому стилю) настає 7516 рік від створення світу.
На Русі церковне новоліття офіційно було встановлене 1363 року. Останній раз новий рік у вересні офіційно святкували в 1699-му, після чого Петро І, налаштований на західні традиції, ввів державне новорічне святкування 1 січня. З тих часів святкування церковного новоліття 1 вересня не відбувається з колишньою урочистістю, хоча Типікон донині вважає цей день малим Господнім святом «Начало индикта, сиреч новаго лета», сполученим зі святковою службою в честь прп. Симеона Стовпника, пам’ять якого випадає на цю ж дату.
На церковне новоліття було прийнято дякувати Богові за щедрий врожай та просити Його благословення на рік наступний. Звичай робити це до сьогодні зберігся лише в Православній Церкві, де й донині 14 вересня, під час молебню на новий рік, лунають слова: «Усього створіння Творче, Той, Хто часи й роки у Своїй владі поклав, благослови вінець літа благості Твоєї, Господи, зберігаючи в мирі людей Твоїх, міста і села Твої, молитвами Богородиці, і спаси усіх нас».
За матеріалами orthodoxy.org.ua і pravmir.ru. Переклад – ігумен Герман (Кулакевич)
Переглядів: 22
